Братцы, я расскажу вам просто охуительную историю, как я сходил подзакидывать псилоцибиновые грибы и послушать музыку на улице, прокручивая этамин и взрываясь закладками и штакетинами. Короче, начнем с того, что я набрался смелости и решил зайти в тусовку, где обещали быть реально диким и тпрущим.
Я уже давно одержим идеей попробовать псили, так что я сделал всё, чтобы купить эту штуку. Было это вчера, когда я встретился с одним гопарем, который рассказал мне, что знает дилера, который разбирается в грибах. Ну я, конечно же, заинтересовался, ведь я всегда мечтал расширить свой кругозор в наркотическом плане. В общем, мы договорились, что я отдаю ему немного своих оксикодонов, а он мне взамен даёт псили.
Настал день Х и я отправился на встречу со своим новым рокером. Вот мы такие бродим по улицам, и я вижу вдали стрем, и на ней сидит такая тян. Я подумал, что с этой грибной закладкой я смогу её одержать. Я подхожу к ней и говорю: "Милая, у тебя есть пара минуток, чтобы поговорить с настоящим охуительным парнем? Я могу предложить тебе самую лучшую поездку в твоей жизни!" Она на меня посмотрела, прокатила глазами и сказала: "Давай дыши, малой, у меня времени мало".
Я: |
О, пасиб, братишка. Я думал, меня обскакает. |
Тян: |
Ты че охуел? Чо за разговоры? |
Я: |
Ладно-ладно, не рассерживайся, сестра. |
В общем, я рассказал ей о своих планах и предложил ей присоединиться к нам. Но она отказала, говоря, что у нее свои дела. Что ж, я не стал настаивать и пожелал ей удачи в дальнейшем. Что тут сказать, стрем была упоротая, но я всё равно циклодолил на нее своими глазами.
Ну вот, я один и иду, пока к нашему месту встречи. Чувствую себя умытым и готовым взрываться этамином. Встречу дилера и он вытащил из карманчика пакетик с этой охуительной грибной закладкой. Ну, просто то, что мне было нужно!
Всему пришел конец, как мы пришли к месту, я решил накурить штакетину, прежде чем кинуть в себя этих гриба. Я закурил и стал ждать, когда начнет действовать. Прошло несколько минут, и я начал ощущать какое-то странное покалывание и веселость. Я вообще не представлял, что будет сейчас.
Решил слушать музыку и пригласил друзей, чтобы они меня поддерживали. Включил на всю громкость своего мобильника хип-хоп и начал рэповать прямо на улице. Люди смотрели на меня, как на сумасшедшего, но мне было всё равно, я чувствовал себя свободным и счастливым.
Это было самое охуительное приключение в моей жизни. Я был на вершине. Чувствовал себя крылатым и полным энергии. Но со временем, эффект грибов стал исчезать и я почувствовал, что начинаю возвращаться в реальность. Я стал задумываться о том, что мне нужно делать дальше, как двигаться вперед и не устраивать просто тупой кайф на улице.
В общем, братцы, не смотря на всю эту охуительность и безумие, я решил, что следующий раз, когда попадутся мне грибы, я буду использовать их для достижения каких-то личных целей, а не просто для веселья и безделья на улице. Это та самая хоть раз в жизни выебида.
Так что я продолжу идти своим путем, развиваться и становиться лучше каждый день. Ведь, как говорится, жизнь — это не грибы, а взрывающиеся внутри нас закладки, которые нужно использовать с мудростью.
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.